Главная » Здорові очі » Злоякісні пухлини гортані і порожнини рота
Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...
Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...
Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…
Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...
Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...

Злоякісні пухлини гортані і порожнини рота

Злоякісні пухлини щелеп і порожнини рота

Відео: Рання діагностика раку голови і шиї в Казахстані

Злоякісні пухлини щелеп і порожнини рота

Злоякісні пухлини щелеп складають 1,5-3% усіх злоякісних пухлин. За гістогенезом виділяють групу епітеліальних пухлин (карцинома, цилиндрома, малигнизированная епітеліома, одонтогенний рак) і групу сполучнотканинних пухлин - сарком. Морфологічна будова злоякісних пухлин щелеп по-різному. Серед раків найчастіше зустрічається плоскоклітинний ороговеваюшій, дещо рідше - плоскоклітинний неороговеваюшій, ще рідше - низько-диференційований і залозистий. Гістологічне будова сарком відрізняється великою різноманітністю, чаші зустрічаються веретенообразно- і круглоклітинна форми, рідше остеосаркоми, хондросаркоми, фибро- і міксосаркома.

Відео: ДЕНЬ ПРОФІЛАКТИКИ РАКУ порожнини рота

Рак спостерігається чаші у чоловіків, переважно у віці 40-60 років, зростає повільніше, ніж саркома, але швидше инфильтрирует навколишні тканини і органи і швидко розпадається, перетворюючись на виразку. Саркома частіше виникає у людей молодого та середнього віку (від 10 до 40 років). Вона характеризується бурхливим зростанням, викликає різку деформацію щелепи, повільніше проростає в навколишні тканини і пізно із`язвляется. Саркома чаші дає метастази у віддалені органи, рак - в регіонарні лімфатичні вузли. Клінічна картина злоякісних пухлин щелеп різноманітна і залежить не тільки від морфологічної будови пухлини, а й від її локалізації.

Злоякісні пухлини

Інформація, релевантна " Злоякісні пухлини "

злоякісні пухлини. Доброякісні пухлини ростуть таким чином, що оточуючі їх тканини здавлюються і як би розсуваються, в результаті чого між пухлиною і навколишніми тканинами утворюється капсула (сумка), в межах якої і відбувається ріст пухлини. На сусідні органи і тканини вона не поширюється, і після видалення знову не росте. Навпаки, для злоякісних пухлин

пухлини печінки Злоякісні пухлини

злоякісних новоутворень з однією з локалізацій в області голови і шиї. Уточнити найбільш часто зустрічаються поєднання пухлин і методи дослідження, за допомогою яких можна їх виявити. Матеріал і методи: Вивчено історії хвороби 100 хворих з первинно-множинними синхронними злоякісними новоутвореннями голови і шиї. Чоловіки майже в три рази (73,2%) перевищили число жінок

злоякісної) - злоякісної пухлини з незрілих лімфоїдних клітин. Прогноз при цьому захворюванні вкрай несприятливий. Лікування засноване на хіміотерапії, успіх якої залежить від локалізації пухлини, стадії клінічного розвитку і наявності FeLV-інфекції (Делізль Ф., Фумонтез Ш., 1999). Як правило, кішки легко переносять хіміотерапію. Тварини, у яких спостерігають повну і швидку

злоякісних пухлин органів грудної клітки, ускладнених синдромом верхньої порожнистої вени Матеріал і методи: У клініці торакальної хірургії СПбМАПО на базі хірургічного торакального відділення Міської клінічної лікарні № 26 м. Санкт-Петербурга з 1995 по 2010 рік прооперовано 55 пацієнтів з пухлинами органів грудної клітини, які супроводжуються синдромом верхньої порожнистої вени. Середній вік

злоякісні. Доброякісні пухлини характеризуються тим, що вони не проростають в сусідні органи і тканини, не поширюються по кровоносній і лімфатичної системи (тобто, не метастазують). Для них властиво повільне протягом, і відсутність розпаду самої опухолі.Злокачественние пухлини характеризуються більш агресивним перебігом. Вони зазвичай проростають в сусідні органи і тканини, тим

злоякісних новоутворень у дітей Курської області. Матеріали і методи: У дослідження увійшли діти віком 0 - 14 років, які страждають злоякісним новоутворенням за період з 2001 по 2009 рр.. Аналізу підлягали інтенсивні показники захворюваності. Розрахунок захворюваності розраховувався на 100 тис. дитячого населення. Результати: За період з 2001р. по 2009р. захворюваність

злоякісних новоутворень та методам консервативного і оперативного лікування. Матеріальне забезпечення. Операційний стіл і пристосування для фіксації тварин. Таблиці класифікації новоутворень, фотографії різних форм пухлин. Баночки з 10% розчином формаліну. Набір хірургічних інструментів, шовного і перев'язувального матеріалу, спиртові кульки для обробки

злоякісна нейроендокринна пухлина легені (3,5% серед оперованих). На відміну від недрібноклітинного раку карциноїдні пухлини легені мають переважно центральну клініко-анатомічну форму (80,6%); значно меншу частоту метастазування під внутрігрудного лімфатичні вузли; однакову частоту у чоловіків і жінок. Матеріал і методи: Середній вік хворих 44,7 року.

злоякісним ростом трофобластичних або інших тканинних

Передраки і рак губи, язика і слизової порожнини рота. Злоякісні пухлини щелеп. Злоякісні пухлини слинних залоз і шиї

1. Кафедра онкології Доц. Костишин І.Д.

Лекція: Передраки і рак губи,

язика і слизової порожнини

Злоякісні пухлини щелеп.

Злоякісні пухлини слинних

ДОЦ. КОСТИШИН І.Д.

2. Передраки і рак червоної облямівки нижньої губи і слизової порожнини рота

ОБЛЯМІВКИ НИЖНЬОЇ ГУБИ І

СЛИЗОВОЇ ПОРОЖНИНИ РОТА

Передраки –це патологічні процеси, що які обов’язково передують

злоякісній пухлині, проте не завжди переходять у неї.

Класифікація передраків червоної облямівки губи ( за

I.Облігатні передраки – висока ступінь переродження­ малігнізація

1.Абразивний передканцерозний хейліт Манганотті

2.Обмежений передраковий гіперкератоз

4.Хвороба Боуена (слизова губи)

II. Факультативні передраки ­ низька ступінь малігнізації:

1.Лейкоплакія ( плоска, верукозна, ерозивно­виразкова)

2.Папілома і папіломатоз

4.Кератоакантома( шкірний молюск)

5.Хронічна тріщина губи

7.Метеорологічний та актинічний хейліт

9.Ерозивні та гіперкератотичні форми червоного вовчака та лишаю

3. Передраки слизової порожнини рота

спільні для передраку червоної облямівки губи, за

вийнятком кератоакантоми і шкірного рогу

Хвороба Боуена – рак на місці. Розміри утвору до 1см,

бляшки овальної або полігональної форми, жовто­червоного

або жовто­коричневого кольору, атрофія слизової або шкіри

в центрі бляшки, при пальпації – консистенція паперу.

Поверхня може бути гладенька, або покрита лусочками.

Клінічні форми хвороби Боуена:

4. Хейліт Манганотті

Описаний в 1933 році хейліт Манганотті –

Ерозії овальної або неправильної форми

Поверхня гладенька, полірована, насиченого

червоного кольору, може бути покрита кірочками

Пальпаторно – м’якої консистенції

При відсутності ефекту – хірургічне з

5. Обмежений передраковий гіперкератоз

Полігональної форми, розміри 0.2­1.5 см

У більшості хворих поверхня не здіймається над рівнем

оточуючої червоної, а навпаки – здається запалою

Утворення представлене нашаруванням щільно

розташованих лусочок сіро­коричневого кольору

6. Бородавчастий передрак

Схожий з бородавкою, маючи чітко окреслені межі

Розміром до 1см, напівкулястої форми

Виступає над рівнем оточуючої червоної облямівки на

Поверхня може бути дрібногорбкувата, покрита

невеликою кількістю лусочок, які не знімаються при

Забарвлення – червоної облямівки, або застійного

Якщо покрита лусочками – сірувато­червоного

7. Шкірний ріг (фіброкератома Унна)

Ділянка з надмірним гіперкератозом

Утвір у вигляді конуса, розгалуження

Розміри – до 1см

8. Кератоакантома

Пухлина напівсферичної форми

Виступає над поверхнею губи

В центрі – лункоподібне заглиблення, що заповнене

роговими масами, які вільно видаляються

9. Рак губи

10. Рак слизової порожнини рота

Ів.­Фр. – 5 вип.на 100 тис.чол.

Одеська обл. – 24 вип. на 100 тис.чол.

Частота ураження СОПР:

Щічні ділянки СОПР – 12%

Клініка і лікування

Злоякісні пухлини щелеп складають близько 1­2% усіх

злоякісних пухлин. Чоловіки та жінки хворіють з

однаковою частотою, переважно у віці 40­60 років.

Злоякісні пухлини щелеп можуть бути як епітеліального

походження ( плоскоклітинний рак, аденокістозна

карцинома, аденокарцинома), так і сполучнотканинної

природи – саркоми ( остео­саркоми, хондросаркоми,

фібросаркоми та ін.)

Серед пухлин щелеп слід розрізняти:

Первинний плоскоклітинний рак щелеп ( В

КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ)зустрічається дуже рідко і

розвивається з епітеліальних острівців Маляссе зубного

зачатка, епітеліальних залишків гертвігівської

мембрани, радикулярних і фолікулярних кист, епітелію

нориць( хронічний остеомієліт, актиномікоз,

порожнини рота чи гайморової пазухи.

Метастатичний рак спостерігається при

ураженні внутрішніх органів, щитоподібної та

грудної залози і нирок.

За гістологічною структурою :

Епітеліального походження ­ плоскоклітинний

Сполучнотканинної природи – саркоми

Центральний рак – саркома

Периферичний рак – саркома

Симптоми раку гайморової пазухи залежать від

локалізації пухлини в тому чи іншому відділі

гайморової пазухи та напрямку росту пухлини

T1 – пухлина обмежена слизовим шаром пазухи

T2 – пухлина спричиняє ерозію або деструкцію кістки, за

вийнятком задньої стінки порожнини

T3 – пролонгація пухлини в одну або декілька суміжних

анатомічних ділянок( орбіта, порожнина носа, рота)

T4 – пухлина поширюється на декілька сусідніх або одну

віддалену ділянку ( основа черепа, носоглотка,

основний синус, лобний синус)

N1 – регіонарні метастази до 3см у найбільшому вимірі

N2 – регіонарні метастази від3 до 6 см,або білатеральні,

N3 – регіонарні метастази понад 6см

M0 – віддалені метастази відсутні

M1 – наявні віддалені метастази

1)Гнійно­кров’янисті виділення з носа;

2)Однобічне утруднення або повна відсутність носового

3)Деформація зовнішного носа, зміщення носа в здоровий

4)Наявність пухлиних розростань в носі при передній і

1)Зубний біль(переважно в ділянці молярів);

3)Дистопія зубів(латеральна девіація);

4)Деформація, потовщення альвеолярного паростку

верхньої щелепи, піднебіння;

5)Тривале незагоювання лунки після екстракції зуба з

розростанням в ній пухлини;

6)Тенденція до утворення ороантральних сполучень після

7)Контрактура жувальних м’язів (інвазія в ділянку

1)Екзофтальм( вип’ячування ока);

3)Сльозотеча(обтурація сльозоносової протоки);

5)Зниження гостроти зору.

1)Прозопалгії (біль в ділянці обличчя);

2)Симптоматичні тригемінальні невралгії;

3)Парестезії в зоні іннервації суборбітального нерва(симптом

4)Виснажливий головний біль;

верхньощелепної пазухи та її клінічним перебігом

спонукали шведського отоларинголога Ohngren (1933)

поділити верхню щелепу на 4 відділи( сектори або

сегменти). Такий поділ виконується внаслідок

проведення двох площин, що перетинаються.

Перша площина – фронтальна – проходить через

медіальний кут ока та кут нижньої щелепи і розділяє

верхню щелепу і гайморову пазуху на дві приблизно

однакові частини: передньонижню та верхньозадню.

розділяє гайморову пазуху на внутрішню

(медіальну) та зовнішню (латеральну) половини.

має свою власну клінічну картину і напрямок

Діагностика раку гайморової пазухи:

Зовнішній огляд хворого

Огляд порожнин рота

Пальпаторне обстеження регіонарних лімфатичних

Рентгенологічне дослідження лицевого

скелету(ДПН + контрастна гайморографія), КТГ,

Фіброрино­ і фіброгаймороскопія

1)Передопераційний курс ДГТ РВД – 2 Гр.,

2)Електрохірургічне видалення верхньої щелепи

3)Боротьба з регіонарними метастазами (

Перед операцією виготовляють захисну

На 10­15 добу після операції – формуючий

Через місяць – остаточний протез

22. Рак нижньої щелепи

Класифікація злоякісних пухлин нижньої

Фрагменти нижньої щелепи

T1 – ураження одного сегмента щелепи

T2 – ураження двох сегментів

T3 – ураження трьох сегментів

T4 – ураження більшої частини щелепи і розповсюдження

на сусідні органи

рак або саркома нижньої щелепи:

(нижня щелепа на розтині)

1)Ущільнення і потовщення ясен;

2)Поява болю (пульпітний біль);

4)Відчуття “вирослого” зуба;

5)Після екстракції зуба – тривале незагоювання лунки;

6)Ясна швидко звиразковуються;

деструкція кісткової тканини з нечіткими

узурованими краями (симптом “талого цукру”);

Розширення періодонтальних щілин;

Деструкція кортикальної пластинки стінки

альвеоли і губчастої речовини навколо неї;

Зуби не мають видимого контакту з кісткою і наче

висять в просторі;

Розширення нижньо­щелепного каналу.

25. Саркома

Злоякісна пухлина із сполучної тканини кістки:

2)Причина – одномоментна травма;

5)Метастазування в основному гематогенне;

6)Пергаментний хруст при пальпації;

7)Не інфільтрує, а зміщує оточуючі тканини.

Остеобластична (радіальні розростання – спікули);

Остеокластична(остеолітична) – утворення кист,

Лікування – комбіноване, але основний метод –

хірургічний, через її резистентність до променевої

26. Злоякісні пухлини слинних залоз (зпсз):

Малі слинні залози.

ЗПСЗ складають 1­2% усіх онкологічних хворих,

привушні слинні залози уражаються в 60%,

підщелепові – 10%, під’язикові – 1%, малі слинні

залази порожнини рота – 30%.

Анамнез ( наявність хронічних захворювань)

КТ, МРТ,Rtg­графія кісток лицевого скелету

Цитологічне дослідження пунктату

Біопсія і гістологічне дослідження (відкрита

інцизійна або щипкова біопсія)

ренгенологічне обстеження слинних залоз.

Використовують масляний розчин – йодоліпол,

який містить 29­31% йоду в оливковому маслі.

Вводять приблизно 2­4 мл з попередженням

хворого про появу відчуття розпирання і печії.

Устя вивідного протоку ПСЗ (стенонова

протока) відкривається на слизовій щоки в

проекції коронки 6­го зуба.

Устя вивідної протоки підщелепової слинної

залози(Вартанова протока) відкривається по

боках від язикової вуздечки.

Результат сіалографії – дефект наповнення.

При доброякісних пухлинах структура проток

залози не змінюється, вони лише звужені і

зміщені пухлиною в сторону.

При злоякісних пухлинах – протоки зруйновані,

видно картину “мертвого дерева” –

нерівномірний обрив проток залози.

гістологічна класифікація №7):

2)Мономорфна аденома(змішана пухлина):

Аденокістозна карцинома (циліндрома)

Карцинома в поліморфній аденомі (злоякісна змішана

II.Неепітеліальні пухлини (доброякісні:гемангіома,

невринома, нейрофіброма, ліпома, гемангіоперицитома;

злоякісні – ангіосаркома, рабдоміосаркома,

T1 – пухлина до 2 см у найбільшому вимірі без

T2 – пухлина від 2 до 4 см у найбільшому вимірі

без екстрапаренхімального поширення

T3 – пухлина більше 4 см з

екстрапаренхімальним поширенням і

ураженням лицевого нерва

T4 – пухлина поширюється на основу черепа,

нижню щелепу, шкіру, слуховий канал,

N3 – більше 6 см

Представлені слизовою дегенерацією

поліморфно епітеліальних клітин, хрящовою і

Довнотривалий період без розладів;

Консистенція, як правило, щільна;

Поверхня гладка, вузловата, горбиста;

Рухомість добра, обмежена, відсутня;

Лицевий нерв інтактний;

Аденолімфома мікроскопічно представлена

двошаровим епітелієм і лімфоїдною стромою.

При накопиченні секрету виникають кисти

При переважанні лімфоїдної тканини –

Біль відсутній, лицевий нерв інтактний

Морфологічно в клітинах пухлини виражена

оксифільна зернистісь цитоплазми.

пухлини, частіше хворіють жінки (3 : 1).

Складаються з епідермоїдних і

слизоутворюючих клітин, на розтині

представлені кістою, але без чіткої границі.

Нерідко дають регіонарні метастази

Проявляються болями, гіперемією і

Гістогенетично ці пухлини зв’язані з середніми

секреторними відділами слинних залоз.

Місцево деструюючі, по типу базаліоми, не

Рано дають ознаки злоякісності

Хворіють тільки жінки

Клінічні прояви всіх представників цієї групи

одинакові. Дифдіагноз можливий тільки

І етап – передопераційна ДГТ РВД 2 Гр., СВД

50 Гр., при наявності регіонарних метастазів у

поля опромінення включаються і зони

ІІ етап – через 3­4 тижні після променевої

терапії паротидектомія без збереження гілок

При занедбаних формах – паліативна

35. Злоякісні пухлини шиї. Лімфаденопатії ЩЛД.

Первинні злоякісні пухлини шиї зустрічаються

відносно рідко. Частіше спостерігаються

вторинні ураження лімфатичних вузлів шиї­

реґіонарних метастазів злоякісних пухлин

щелепнолицевої ділянки і ЛОР­органів є шия,

де також спостерігаються пухлини з тканин,

розташованих між органами шиї. Ці, на

утворення, різноманітні за характером і

генезом, необхідно відрізняти від реґіонарних

метастазів раку для проведення своєчасного

Регіонарні метастази раку в шию –

органів щелепно­лицевої ділянки і ЛОР­органів.

Органні:­­ пухлини щитоподібної

залози: доброякісні – злоякісн

­­ пухлини гортані: доброякісні – злоякісні

­­ пухлини глотки:доброякісні – злоякісні

Г.В.Фалілєєва, 1978 р.)

1. Неврогенного ґенезу:

а) невринома злоякісна невринома

ж) хемодектома каротидна

з) хемодектома блукаючого нерва.

а) з волокнистої сполучної тканини:

в) жирової тканини:

а) пухлини аберантної щитовидної залози ­­бранхіогенний

б) дистоповані пухлини зяберного бронхогенний

а) при гематосаркомах(реткуло­лімфосаркома)

б) при лімфогранулематозі

в) при хронічному лейкозі

г) метастатичні ураження л/вузлів.

Діагностика пухлин шиї: анамнез, УЗД, КТГ, МРТ,

радіоізотопні дослідження,пункція. Основним

методом підтвердження діагнозу являеться

цитологічний і гістологичний.

Т1 – ПУХЛИНА ДО 5СМ. У НАЙБІЛЬШОМУ ВИМІРІ.

Т1а – поверхнева пухлина.

Т1в ­ глибока пухлина.

Т2 ­ пухлина розміром понад 5 см.

N1­ наявні метастази в реґіонарних лімфатичних вузлах.

Лікування злоякісних пухлин шиї згідно стандартів

Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...
Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...
Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…
Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...
Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...