Главная » Щеплення » Інфекції області хірургічного втручання профілактика лікування

Інфекції області хірургічного втручання профілактика лікування

Салманов Айдин Гурбан Огли. Наукове обґрунтування системи епідеміологічного нагляду за інфекціями області хірургічного втручання : Дис. канд. наук: 14.02.02 - 2008.

Актуальність теми. Інфекції в області хірургічного втручання (ІОХВ) є найбільш поширеним та частим ускладненням оперативного лікування хірургічних хворих і можуть складати у структурі внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ) від 15 % в розвинених країнах і до 60 % в країнах, що розвиваються. В країнах СНД ці інфекції виявляються в середньому у 35-45 % хірургічних хворих (Яковлев В.П., Яковлев С.В., 2003). В Україні, за даними літератури, частота ІОХВ коливається у межах від 3 до 35 % (Годлевський А.І. і співавт., 2003; Гринчук Ф.В., 2002; Шалімов А.А. і співавт. 2001).

Незважаючи на безсумнівні успіхи у розвитку лікувально-діагностичних технологій і, зокрема, методів стаціонарного, в тому числі хірургічного лікування, ІОХВ дотепер залишаються однією з актуальних проблем для усіх країн світу та набувають все більшого медичного та соціально-економічного значення (Акимкин В.Г., 2005; Wenzel R., 2003). У сучасній клініці ІОХВ погіршують ефективність лікування, збільшують тривалість госпіталізації, завдають значних соціально-економічних збитків суспільству (Мухарська Л.М., 2005; Graves N., 2004).

На сьогодні проблема ІОХВ в Україні недостатньо розроблена як в науковому, так і в організаційному плані. Реєстрація ІОХВ проводиться лише в абсолютних показниках і включає неповний перелік можливих нозологічних форм післяопераційних інфекцій. Все це ускладнює проведення аналізу захворюваності на ІОХВ та її прогнозування як за окремими нозологічними формами післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, так і в цілому.

У зв’язку з відсутністю обов’язкової реєстрації усіх можливих клінічних форм ІОХВ, офіційні дані не віддзеркалюють дійсних масштабів їх поширення у хірургічних стаціонарах країни. Вивчення захворюваності на ІОХВ, її етіологічної структури, біологічних властивостей збудників було проведено лише в окремих наукових дослідженнях. Згідно діючого законодавства, контроль за епідемічною ситуацією щодо ІОХВ в хірургічних стаціонарах здійснюється територіальними санітарно-епідеміологічними станціями (СЕС) та обмежується, у переважній більшості випадків, проведенням санітарно– бактеріологічних досліджень внутрішнього стаціонарного середовища, що не дає можливість оцінити поширеність ІОХВ, інтенсивність епідемічного процесу тощо.

На даний час в Україні не розроблено системи епідеміологічного нагляду (ЕН) за ІОХВ, яка включала б чіткі підходи і критерії щодо діагностики та активного стеження за післяопераційними гнійно-запальними ІОХВ. Існуюча система ЕН за ВЛІ в Україні є ефективною, коли йдеться про «класичні» інфекційні хвороби, які занесені в стаціонар. Але при цьому не враховуються дія потужних, штучно створених медичних шляхів інфікування, пов’язаних із оперативними втручаннями, та визначальна роль умовно патогенних мікроорганізмів (УПМ) у пацієнтів (Ковалева Е.П., Семина Н.А. 2004).

Досвід багатьох країн світу свідчить про те, що вирішення проблеми ІОХВ не можливе без розробки і впровадження сучасної системи ЕН. Необхідними кроками у цьому напрямку є прийняття єдиних критеріїв визначення ІОХВ, порядок їх виявлення та державної реєстрації, лабораторне забезпечення розшифровки етіологічної структури окремих випадків та створення комп’ютерної бази даних для епідеміологічного аналізу та прогнозування поширення у хірургічних стаціонарах провідних збудників післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, появи у них факторів патогенності та інших біологічних властивостей, зокрема стійкості до антибактеріальних препаратів.

Таким чином, стратегія боротьби з ІОХВ в Україні вимагає наукового обґрунтування підходів щодо мікробіологічного моніторингу за епідемічно значимими об’єктами внутрішнього середовища (довкілля) хірургічного стаціонару, постійного стеження за домінуючими збудниками ІОХВ, їх біологічними властивостями, підходів щодо визначення впливу факторів ризику на розвиток післяопераційних гнійно-запальних інфекцій у хірургічних хворих, а також контроль за поширенням госпітальних штамів мікроорганізмів, які за певних умов можуть стати збудниками ІОХВ.

Крім того, важливим питанням сьогодення є розробка в Україні сучасної науково обґрунтованої системи ЕН за ІОХВ, впровадження якої в хірургічних стаціонарах дозволить уніфікувати стандарти визначення випадків ІОХВ, сприятиме повноцінному проведенню оперативного і ретроспективного аналізу щодо епідемічної ситуації в окремому стаціонарі та країні в цілому, а також дозволить своєчасно розробити та здійснити ефективні заходи профілактики і, насамкінець – знизити рівень захворюваності та соціально-економічних збитків від цих інфекцій.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана в рамках науково-дослідних робіт лабораторії загальної мікробіології та лабораторії дезінфектології з групою зоонозних інфекцій ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України":

№ державної реєстрації 0106U011335 „Дослідження біологічних властивостей, які визначають адаптивні можливості збудників опортуністичних, у тому числі внутрішньолікарняних, інфекцій на сучасному етапі епідемічного процесу”.

№ державної реєстрації 0106U011338 „Вивчення ефективності дезінфекційних заходів та оптимізація системи їх проведення на сучасному етапі розвитку епідемічного процесу”.

Мета роботи: розробка науково обґрунтованої системи епідеміологічного нагляду за інфекціями області хірургічного втручання на основі вивчення їх епідеміологічних особливостей.

Для реалізації вказаної мети були поставлені такі завдання:

Встановити дійсній рівень захворюваності на ІОХВ із використанням єдиних критеріїв визначень.

Проаналізувати етіологічну структуру ІОХВ та встановити провідних їх збудників.

Визначити основні фактори ризику, що сприяють розвитку ІОХВ серед пацієнтів.

Створити науково обґрунтовану систему епідеміологічного нагляду за ІОХВ.

Об’єкт дослідження: епідемічний процес, система епідеміологічного нагляду за ІОХВ.

Предмет дослідження: захворюваність на ІОХВ, медичні карти стаціонарних хворих, збудники ІОХВ, госпітальні штами УПМ, фактори, які впливають на розвиток ІОХВ.

Методи дослідження: епідеміологічні, бактеріологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні вивчені епідеміологічні особливості ІОХВ в умовах хірургічного стаціонару; визначено домінуючі етіологічні чинники ІОХВ; встановлено взаємозв’язок між захворюваністю та факторами ризику розвитку ІОХВ; підготовлено та запроваджено критерії визначень ІОХВ; вперше розроблений регламент обліку та реєстрації ІОХВ; доведено необхідність розподілу об’єктів довкілля хірургічного стаціонару на епідемічно значущі і ті, бактеріологічне дослідження яких слід проводити лише у разі ускладнення епідемічної ситуації. Встановлено суттєві недоліки у системі ЕН за ІОХВ в Україні та науково обґрунтована модель сучасної системи ЕН за ІОХВ.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі одержаних результатів доведено необхідність впровадження в хірургічних стаціонарах системи ЕН за ІОХВ, яка передбачає як пасивну реєстрацію, так і активне виявлення хворих за допомогою єдиних критеріїв визначень, мікробіологічного моніторингу, обов’язковими компонентами якого є контроль за виділенням УПМ від хворих на ІОХВ та епідемічно значущих об’єктів довкілля, урахування факторів ризику на розвиток післяопераційних гнійно-запальних захворювань. Дані положення покладено в основу методичних рекомендацій „Епідеміологічній нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика”, які затверджено наказом МОЗ України від 4 квітня 2008 року за №. 181. Розроблено стандарти визначення ІОХВ за анатомічною локалізацією патологічного процесу, що дозволить уніфікувати порядок виявлення післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, повноцінно проводити оперативний і ретроспективний аналізи щодо епідемічної ситуації в окремому хірургічному стаціонарі та країні в цілому.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено пошук, збір і аналіз літератури вітчизняних та зарубіжних авторів із питань поширеності, епідеміологічних особливостей ІОХВ. На основі вивчення історії хвороб та іншої медичної документації проаналізовано результати хірургічного лікування 2356 пацієнтів, госпіталізованих у 2004-2006 рр. у Київську міську клінічну лікарню з приводу гострого хірургічного захворювання. За допомогою стандартних критеріїв визначень проведено збір даних щодо наявності у пацієнта ІОХВ. Самостійно здійснено узагальнення матеріалу, статистичну обробку отриманих даних, інтерпретацію результатів, спільно з науковим керівником сформульовано висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на засіданнях вченої ради Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського (2008 р.), Міжнародному конгресі „Стратегия и тактика борьбы с внутрибольничными инфекциями на современном этапе развития медицины” (Москва, 10-12 октября, 2006 г.), міжнародної науково-практичної конференції з нагоди Всесвітнього дня здоров’я, 2007 р., присвяченого міжнародній безпеці у сфері охорони здоров’я „Інвестуючи в здоров’я, збудуємо більш безпечне майбутнє” (Київ, 4-5 квітня, 2007 р.), ІІ всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 20-річчю кафедри дезінфектології та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій Харківської медичної академії післядипломної освіти „Внутрішньолікарняні інфекції - проблеми епідеміології, клініки, діагностики, лікування та профілактики” (Харків, 23-25 жовтня 2007р.), всеукраїнському науково-практичному семінарі з міжнародною участю “Чисті руки”, присвяченому удосконаленню заходів боротьби з поширенням внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я (Київ, 3 червня 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових робіт (16 – у моноавторстві), у тому числі 15 статей у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Наукове обґрунтування системи епідеміологічного нагляду за інфекціями області хірургічного втручання

Встановлення дійсного рівня захворюваності на ІОХВ (інфекції в області хірургічного втручання) із використанням єдиних критеріїв визначень. Основні фактори ризику, що сприяють розвитку ІОХВ серед пацієнтів. Система епідеміологічного нагляду за ІОХВ.

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 - епідеміологія. - Державна установа „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України”, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню епідеміологічних особливостей поширення ІОХВ та розробці сучасної системи епідеміологічного нагляду (ЕН) за ІОХВ у хірургічних стаціонарах. Визначено частоту захворюваності на ІОХВ, яка склала 27,1±0,9 на 100 операцій, що в 11 разів перевищує показники ІОХВ, встановлені за даними клінічних діагнозів лікарів. Вивчена етіологічна структура збудників ІОХВ та встановлені провідні фактори ризику, що впливають на інтенсивність епідемічного процесу. На підставі отриманих результатів розроблено науково обґрунтовану концептуальну модель системи ЕН за ІОХВ в Україні.

Згідно цієї системи ЕН за ІОХВ складається з трьох взаємопов'язаних функціональних підсистем: інформаційної, діагностичної та управлінської. Контроль за ІОХВ здійснюється на двох рівнях: національному та лікарняному. Запропонована система ЕН за ІОХВ базується на даних мікробіологічних, епідеміологічних та клінічних досліджень. В її основу покладено діагностику і реєстрацію всіх можливих клінічних форм ІОХВ, моніторинг за домінуючими видами мікроорганізмів, які виділяються від пацієнтів, персоналу та об'єктів довкілля стаціонару.

Ключові слова: інфекція області хірургічного втручання, епідемічний процес, епідеміологічний нагляд, мікробіологічний моніторинг.

Салманов А.Г. Научное обоснование системы эпидемиологического надзора за инфекциями в области хирургического вмешательства - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.02 - эпидемиология. - Государственное учреждение "Научно-исследовательский институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины", Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению эпидемиологических особенностей распространения ИОХВ и разработке современной системы эпидемиологического надзора (ЭН) за ИОХВ в хирургических стационарах. По результатам изучения данных официальной статистики показано, что эпидемическая ситуация в отношении ИОХВ в Украине может быть расценена как неблагополучная. В то же время, масштабы распространенности ИОХВ значительно превышают регистрируемые показатели заболеваемости. Путем активного выявления больных установлена частота заболеваемости ИОХВ, которая по сравнению с клиническими диагнозами врачей, была выше в 11 раз. Установлены основные возбудители ИОХВ, среди которых преобладают грампозитивные микроорганизмы (Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Enterococcus spp.). Грамнегативные были представлены в основном Escherichia coli, Enterobacter spp., Acinetobacter spp., Pseudomonas aeruginosa, Proteus spp. Показано, что на современном этапе ведущая роль в развитии ИОХВ принадлежит условно-патогенным микроорганизмам.

Определены основные факторы риска, влияющие на интенсивность эпидемического процесса ИОХВ: состояние пациента; предоперационные; операционные; послеоперационные; факторы внутренней среды хирургического стационара. Получены данные о наиболее важных факторах передачи возбудителей ИОХВ в хирургическом стационаре. Показано, что контрольные исследования смывов необходимо проводить с эпидемически значимых объектов окружающей среды помещений с асептическим режимом работы (операционный зал и перевязочные комнаты). Обследования персонала на носительство Staphylococcus aureus следует проводить только по эпидемическим показаниям.

На основе полученных данных разработана научно-обоснованная концептуальная модель системы ЭН за ИОХВ в Украине. Согласно этой системе, ЭН за ИОХВ состоит из трех взаимосвязанных функциональных подсистем: информационной, диагностической и управленческой. Контроль за ИОХВ осуществляется на двух уровнях: национальном и больничном.

ЭН за ИОХВ на национальном уровне осуществляется учреждениями государственной санитарно-эпидемиологической службы по данным, которые поступают из лечебно-профилактических учреждений. На больничном уровне эта работа осуществляется госпитальным эпидемиологом на основании данных эпидемиологического наблюдения за пациентами и активного выявления больных ИОХВ с использованием стандартных критериев определения инфекции. Предложенная система ЭН за ИОХВ базируется на данных микробиологических, эпидемиологических и клинических исследований. В ее основу положена достоверная диагностика и регистрация всех клинических форм ИОХВ у пациентов, мониторинг за доминирующими видами УПМ, которые выделяются от пациентов, персонала и объектов окружающей среды стационара.

Ключевые слова: инфекция в области хирургического вмешательства, эпидемический процесс, эпидемиологический надзор, микробиологический мониторинг.

The Essay is dedicated to the study of epidemiological characteristics of surgical site infection circulation and the contemporary system elaboration of epidemic supervision for surgical site infection in hospitals. By means of patients exposure with the help of standard criteria of post operation infections determination the morbidity of surgical site infection frequency is determined, which in comparison with hospital diagnosis of doctors surpassed in 11 times. The principal pathogens of surgical site infection are determined among which there are: Staphylococcus aureus -37,7 %, S.epidermidis -9,9 %, Enterococcus spp. - 8,1 %, Escherichia coli - 8,8 %, Enterobacter spp. - 8,5 %, Acinetobacter spp.- 7,7 %, Pseudomonas aeruginosa- 7,4 %. Proteus spp.- 4,7 %. The next risk factors are determined which influence the intensity of surgical site infection epidemic process: the patient state, preoperative, operative, postoperative, internal environment factors of hospital. On the base of received data the scientific-valid conceptual model of epidemic supervision for surgical site infection is elaborated in Ukraine. According to this system the epidemic supervision for surgical site infection consists of three interrelated functional subsystem: informational, diagnostic and administrative. The control for surgical site infection is carried out at two levels: national and hospital one.

The epidemic supervision for surgical site infection at national level is carried out by state establishments of sanitary-epidemiological service, according to the data which come in from medical-prophylactic establishments. The same work at hospital level is carried out by the hospital epidemiologist on the base of epidemiological observations data after patients and active exposure of surgical site infection patients with the use of the standard criteria of infection determination revelation. The proposed system of epidemic supervision for surgical site infection is based on microbiological, epidemiological and clinical researches data. The reliable diagnosis and the registration of all possible forms of surgical site infection in patients, the monitoring of dominating species of opportunic microorganisms which exude from patients, staff and objects of hospital surroundings are assumed as a basis.

Key words: surgical site infection, epidemic process, epidemic supervision, microbiological monitoring.

Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...
Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...
Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…
Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...
Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...
Actionteaser.ru - тизерная реклама