Главная » Лікування хребта » Хто дає направлення на плазмаферез
Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...
Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...
Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…
Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...
Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...

Хто дає направлення на плазмаферез

Порядок направлення на медико-соціальну експертну комісію

Порядок направлення на медико-соціальну експертну комісію - раздел Физика, Основні принципи організації експертизи стійкої втрати працездатності в Україні та регламентуючу її законодавчу та облікову документацію 1.направлення Хворого Для Огляду До Мсек Здійснюють Лкк Лікувально-Профілакти.

1.Направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необерненого характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз та профзахворюванні - протягом 10-12 місяців з дня настання непрацездатності.

2.На МСЕК направляються інваліди для переогляду в зв'язку із змінами в стані здоров'я, працюючі інваліди - для зміни трудової рекомендації чи внесення доповнень до індивідуальної програми реабілітації інваліда тощо.

Направлення особи на медико-соціальну експертизу здійснюється відповідно до місця її прописки та основного інвалідизуючого діагнозу. Особи, які не є громадянами України або немає документів, які підтверджують їх особу, громадянство та місце проживання, не підлягають медико-соціальній експертизі.

Якщо хворий за станом здоров'я не може з'явитися на МСЕК, огляд проводять удома чи в стаціонарі, де він перебуває на лікуванні. МСЕК проводить огляд хворих за місцем проживання чи лікування не пізніше семи днів.

З метою об'єктивної оцінки стану здоров'я і ступеня обмеження життєдіяльності при огляді у МСЕК в кожному випадку проводиться комплексне обстеження хворого: опитування, вивчення необхідних документів, комісійний огляд усіма членами МСЕК та оцінка стану всіх систем організму, вивчення всіх необхідних даних лабораторних та функціональних методів дослідження.

Рішення про інвалідність ґрунтується на оцінці комплексу клініко-функціональних, соціально-педагогічних, соціально-побутових та професійних факторів. При цьому враховуються характер захворювання, ступінь вираженості порушених функцій організму, в тому числі, що значно впливають на професію, ефективність лікування, та реабілітаційних заходів, стан компенсаторно-адаптаційних можливостей організму, клінічний та трудовий прогноз, здатність до соціальної адаптації, потреба в різних видах реабілітації та соціальної допомоги, особисті установки, конкретні умови і зміст праці, освіта та професійна підготовка, вік, необхідність і можливість працевлаштування.

1. Ступінь втрати здоров’я (у відсотках), обмеження життєдіяльності людини, стан працездатності, групу, час настання та причинний зв'язок інвалідності з захворюванням чи каліцтвом, виконанням обов'язків військової служби чи постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідності з дитинства.

2. Встановлення потреби інвалідів у соціальній допомозі, що спрямована на полегшення наслідків погіршення здоров’я (протезування, засоби пересування, робочі пристосування, постійний догляд тощо).

3. Розроблення заходів медико-соціальної реабілітації та індивідуальних програм реабілітації та адаптації інвалідів, контроль за їх працевлаштуванням.

4. Визначення причин смерті інваліда на підставі свідоцтва про смерть у випадках, коли законодавством передбачається надання родині померлого певних пільг.

5. Вивчення структури та динаміки показників інвалідності, результатів диспансеризації інвалідів та осіб, що тривало хворіють, ефективності медико-соціальної реабілітації.

6. Консультативна допомога практичним лікарям з питань медико-соціальної реабілітації інвалідів.

7. Оцінка стану здоров’я населення, організаційна робота по профілактиці та зниженню інвалідності (інформування населення, владних структур про інвалідність), підвищення кваліфікації фахівців МСЕК тощо.

Результати експертизи в залежності від прийнятого рішення:

І. хворий інвалідом не визнаний:

1. він визнаний працездатним: – висновок МСЕК,

- внесення відмітки у лист непрацездатності, термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК;

2. визнаний непрацездатним - листок непрацездатності продовжується до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК.

- внесення відмітки у лист непрацездатності.

ІІ. хворий визнаний інвалідом :

- листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов'язково вказується у листку непрацездатності

- довідка про встановлення факту та ступеню ( групи ) стійкої втрати працездатності ( на руки пацієнту та у триденний термін надсилається копія до органів пенсійного забезпечення та страхування )

- індивідуальна програма реабілітації ( на руки пацієнту та у триденний термін копію до органів пенсійного забезпечення та страхування )

- повідомлення щодо групи та причини інвалідності ( направляється за місцем роботи )

- витяг із акту огляду у МСЕК про результати визначення ступеню стійкої втрати професійної працездатності у відсотках (направляється за місцем роботи ).

У разі незгоди громадянина з рішенням районної, міжрайонної, міської МСЕК він має право подати протягом місяця письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК або до МСЕК, у якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я.

Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилають у триденний термін з дня одержання заяви всі наявні документи разом із заявою на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК, які протягом місяця (з дня подання заяви) проводять повторний огляд хворого та приймають відповідне рішення.

Рішення МСЕК може бути оскаржене в судовому порядку.

При відмові хворого від направлення до МСЕК або несвоєчасному прибутті його на експертизу без поважної причини, факт відмови або нез'явлення засвідчується відповідною позначкою про це в листку непрацездатності та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого. Відмова від направлення до МСЕК і нез'явлення без поважної причини на огляд МСЕК не є підставою для виписки хворого на роботу.

• акт освідчення у МСЕК;

• книга протоколів засідань МСЕК;

• статистичний талон до акта освідчень у МСЕК;

• щорічний звіт обласної, центральної, міської МСЕК (ф. № 37 - здоров).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №83 від 22.02.1992 року «Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інвалідів» розрізняють такі види інвалідності:

· інвалідність з дитинства,

· в зв’язку з Чорнобильською катастрофою;

· поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконання інших обов’язків військової служби,

· захворювання пов’язане з перебуванням на фронті та виконанням військових обов’язків,

· каліцтво, внаслідок нещасного випадку не пов’язане з виконанням військових обов’язків,

· інвалідність до початку трудової діяльності.

Найчастішим видом інвалідності є інвалідність від загального захворювання, яка встановлюється за двох умов:

• якщо захворювання не було пов’язане з професійною діяльністю;

• якщо до інвалідності призвела побутова травма.

При загальному захворюванні максимальний термін тимчасової втрати працездатності складає 4 місяці безперервно та 5 місяців при наявності перерви, але з приводу одного і того ж захворювання протягом останніх 12 місяців, при захворюванні на туберкульоз він може становити до 10 місяців. Далі настає стійка втрата працездатності.

Причиною інвалідності внаслідок професійного захворювання є:

• захворювання, яке виникло під впливом несприятливих факторів, властивих даній професії, чи несприятливих умов праці;

• захворювання, перебіг якого ускладнився під впливом професійного фактора.

Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ і Мінпраці і надається висновок спеціалізованого медичного закладу про наявність професійного захворювання.

Перелік установ і закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз профзахворювань, переглядається через кожні п’ять років і затверджу­ється МОЗ.

Інвалідність внаслідок трудового каліцтва встановлюється на підставі акта про нещасний випадок, складеного за місцем роботи чи рішенням суду про факт травмування на виробництві.

Інвалідність внаслідок трудового каліцтва може бути результатом травми, яку отримано:

• безпосередньо на робочому місці;

• поза місцем роботи при виконанні виробничого завдання чи під час відрядження при виконанні виробничого завдання;

• по дорозі на роботу чи з роботи;

• в разі виконання державних або громадських обов’язків;

• в разі виконання дій щодо рятування людського життя, охорони право­порядку.

Інвалідність з дитинства встановлюється підліткам до 16 років (учням до 18 років), якщо захворювання, що призвело до інвалідності, виникло до цього віку та до початку роботи за наймом.

Причинний зв’язок інвалідності з хворобами, перенесеними в дитинстві, встановлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання чи перенесену травму до 16-річного віку (для тих, хто навчається – до 18-річного віку).

Найбільш частою причиною інвалідності з дитинства є природжені дефекти розвитку та травми.

Інвалідність до початку трудової діяльності встановлюється в тих випадках, коли захворювання чи травма, що призвели до інвалідності, виникли після 16 років (а в учнів – після 18 років), але до початку трудової діяльності.

Інвалідність у колишніх військовослужбовців встановлюється МСЕК на підставі документів військово-лікувальних закладів (свідоцтво про хворобу, довідка про поранення), про наяв­ність причинного зв’язку поранення, контузії, каліцтва чи захворювання зі службою в армії а також військово-облікових документів про термін служби.

Наказом МОЗ, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30.05.97 № 166/129 затверджено положення про систему експертизи із встановлення причинного зв’язку певного переліку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС при наявності посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або посвідчення потерпілого, висновків ЛПЗ і спеціалізованих ЛКК, міжвідомчих експертних рад, до складу яких входять висококваліфіковані фахівці з різних медичних спеціальностей, які пройшли підготовку з радіаційної медицини.

Критерії встановлення груп iнвалiдностi (за наказом МОЗ України №183 від 7 квітня 2004 року « Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності », тобто ступінь обмеження категорій життєдіяльності, таких як здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання та виконання трудової діяльності.

Хто дає направлення на плазмаферез

Направлення на МСЕК

(форма N 088/о ( va369282-00 )

1. "Направлення на МСЕК" - (форма N 088/о заповнюється лікуючим лікарем лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи лікування хворого, підписується головою і членами лікарсько-консультаційної комісії і передається на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК).

2. На кожного хворого (інваліда), який направляється на МСЕК, заповнюється 1 бланк "Направлення на МСЕК", який зберігається у Акті огляду МСЕК протягом 50 років.

3. За результатами огляду хворого (інваліда) та прийнятого рішення, лікарем-експертом МСЕК заповнюється "Повідомлення лікувально-профілактичного закладу про рішення МСЕК", яке підписується головою МСЕК і повертається до лікувально-профілактичного закладу, який направив хворого (інваліда) на МСЕК.

4. "Повідомлення лікувально-профілактичного закладу про рішення МСЕК" зберігається в амбулаторній карті на весь термін її зберігання.

( Інструкцію щодо заповнення облікової форми N 089/о скасовано на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 112/139 від 25.03.2002 ) ( Інструкцію щодо заповнення форми N 089-1/о скасовано на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 1 від 10.01.2006 )

Направлення на стажування лікарів: порядок

Якщо лікар не працював за спеціальністю більше трьох років, він повинен пройти стажування. Отож, нагадаємо, як має проходити таке стажування лікарів, хто видає направлення та яка заробітна плата передбачена для лікаря-стажиста.

Порядок направлення лікарів на стажування затверджений Наказом «Про порядок направлення на стажування лікарів і їх наступного допуску до лікарської діяльності» від 17.03. 1993 р. № 48. Відповідно до нього, якщо лікар не працював за спеціальністю більше трьох років, він повинен пройти стажування. І тільки після цього він може знову братися до своєї професійної діяльності.

• в інститутах удосконалення лікарів

• на факультетах удосконалення лікарів, що діють у вищих медичних закладах – інститутах та університетах.

Читайте: " Передстерилізаційна обробка: проводимо згідно з рекомендаціями МОЗ"

Якщо ж спеціаліст працював на посадах, на які допускаються лікарі з його спеціальністю, навчався в аспірантурі, клінічній ординатурі, практикував у приватному медичному закладі за своєю спеціальністю чи служив у Збройних Силах, то такий досвід додається до лікарського стажу.

Варто зазначити, що період стажування також зараховується до робочого стажу за спеціальністю. Поки лікар проходить стажування, його приймають на посаду лікаря-стажиста в медичний заклад.

Тривалість стажування залежить від кожного окремого випадку і коливається в межах від 1-го до 6-ти місяців. Цей термін встановлює установа, яка дає направлення на стажування.

Хто може давати направлення:

  • Відділ охорони здоров’я Ради Міністрів РК
  • Управління охорони здоров’я обласних адміністрацій та Севастопольської міської державної адміністрації
  • Департамент медицини і соціального захисту КМДА

Перевірку результатів стажування проводять під час атестації. Лікар, який успішно пройшов таку перевірку знань та практичних навичок, стає «лікарем-спеціалістом». Йому видають сертифікат про проходження атестації.

Читайте: "Дезінфекція та стерилізація в стоматології: досвід практика"

Якщо результати атестації були незадовільними, то лікар не отримує звання спеціаліста. Йому видають витяг з протоколу, який складають на засіданні атестаційної комісії. Зробити це потрібно не пізніше, ніж за 3 дні після проведення засідання. Навчальний заклад повинен завірити затверджений наказом витяг з протоколу. Якщо лікар не згоден з рішенням комісії, то він може оскаржити його. Зробити це потрібно не пізніше, ніж за 4 дні з моменту його затвердження.

Заробітна плата за період стажування надається у розмірі посадового окладу лікаря-інтерна. Якщо ж лікареві доводиться їхати з іншого населеного пункту, то для нього передбачений гуртожиток. Додатково до уже визначеної оплати йому виплачують витрати на проїзд. Виплати здійснюються за рахунок установи, яка зарахувала його на посаду лікаря-стажиста.

Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...
Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...
Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…
Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...
Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...