Главная » Дієти та схуднення » Злоякісні новоутворення в гінекології реферат
Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...
Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...
Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…
Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...
Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...

Злоякісні новоутворення в гінекології реферат

Злоякісні новоутворення жіночих статевих органів / сторінка 2

поточна оцінка 5.0

Клініка і діагностика.

На ранніх стадіях перебіг безсимптомний. В подальшому з'являються білі, спонтанні або контактні сукровичні виділення із статевих шляхів. По мірі росту пухлини приєднуються болі в ділянці лобка, крижах і пахвинних ділянках, порушуються функції сусідніх органів.

-біопсія з гістологічним дослідженням;

При лікуванні 0 стадії використовують кріодеструкцію, терапію вуглекислотним лазарем, хірургічне висічення в межах здорової тканини. Променева терапія залишається основним методом лікування. Рак шийки матки(РШМ) - одна з найбільш частих злоякісних пухлин жіночої репродуктивної системи. В патогенезі РШМ основну роль відіграють екзогенні фактори. Серед них головними рахуються віруси папіломи людини. Не виключається також вірус герпеса 2 типу ті ін. інфекційні агенти.

Факторами ризику РШМ є:

-ранній початок статевого життя;

-рання перша вагітність;

-велика кількість статевих партнерів;

-венеричні захворювання в анамнезі;

-низька статева гігієна;

-довготривалий прийом оральних контрацептивів;

Гістологічно рак представлений плоскоклітинним раком(85-95%) і аденокарциномою (5-15%). РШМ може бути екзофітним та ендофітним (рідше).

0 ст.- рак іп 5ІШ;

Іст.- пухлина обмежена шийкою матки;

Іа ст.- мікроінвазивний рак шийки матки, який розділяється:

Іаі-глибина інвазії не більше 3 мм;

Іа2 -глибина інвазії від 3 до 5 мм при діаметрі пухлини 7-10 мм

16 ст.- інвазивний рак шийки матки (глибина інвазії більше 5 мм);

II ст.- пухлина поширюється за межі шийки матки:

Па ст.- інфільтрація верхньої та середньої третини піхви або тіла матки; Пб ст.- інфільтрація параметріїв, не доходячи до стінок тазу;

III ст.- пухлина за межами шийки матки; Ша ст.- інфільтрація нижньої третини піхви;

Шб ст.- розповсюдження інфільтрату на стінки тазу, інфільтрат з гідронефрозом або вторинно зморщеної нирки;

IV ст.- пухлина проростає сусідні органи або розповсюджується за межі тазу;

IV а ст.- проростання сечового міхура або прямої кишки;

IV б ст.- віддалені метастази.

Преінвазивний і мікоінвазивний рак перебігає безсимптомно приблизно у 40 % випадків. Біля 30% відмічають кров'янисті ациклічні виділення, а 15-20% лейкорею.

При інвазивному РШМ патогноманічним симптомом є кров'янисті виділення різного ступеня інтенсивності. В репродуктивному віці вони носять ациклічний характер. В клімактеричному періоді можуть спостерігаться

довготривалі кров'янисті виділення. Характерним для РШМ є наявність контактних кровотеч, які обумовлені травмою при полових відносинах, інструментального обстеження, підніманням важкості.

Білі - збільшується кількість, носять постійний характер, поява "брудних", у зв'язку з приєднанням крові, нерідко з запахом.

Біль - в ділянці попереку, крижів, прямої кишки, які іррадіюють в нижні кінцівки, характерні для розповсюдженої форми і виникають при втягненні в процес параметральної клітковини, стисканні нервових стволів інфільтратами, враженні метастазами кісток.

Анамнез. Враховуються фактори ризику.

Об'єктивне обстеження. РШМ — це візуальна локалізація раку. Візуально визначаються зміни шийки матки в 92-96 % хворих.

При візуально не зміненій шийці матки і ранні форми РШМ можуть бути визначені при цитологічному обстеженні. Дисплазія і Са іп зіШ можуть візуально виглядати як псевдоерозія або ерозія шийки матки, які є фоновими процесами.

При екзофітній формі раку шийка матки деформована, горбиста, легко кровоточить. При змішаній формі визначається кратероподібна виразка з некротичними нашаруваннями, що нерідко переходить на склепіння. При ендофітному рості пухлини або її локалізації в цервікальному каналі зміни слизової оболонки можуть бути незначними, інколи нагадуючи "червиве яблуко".

Важливим у встановленні стадії є ректовагінальне дослідження, яке дозволяє виявить наявність інфільтратів в параметральній клітковині і стінок тазу.

WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

Злоякісні новоутворення жіночих статевих органів - Реферат

Реферат на тему:

Злоякісні новоутворення жіночих статевих органів

Широке розповсюдження злоякісних пухлин жіночих статевих органів посідає провідне місце в структурі онкогінекологічної патології жінок.

Ефективність лікування злоякісних пухлин жіночих статевих органів залежить від своєчасності і правильного встановлення діагнозу.

Ефективність лікування злоякісних пухлин жіночих статевих органів залежить від своєчасності і правильного встановлення діагнозу.

Розрізняють три групи обстежень, які використовуються в онкогінекологічній практиці:

1 гр.- загальноклінічні методи, які дозволяють визначити загальний стан жінки і наявність пухлини;

2гр.- дозволяє провести дифдіагностику злоякісних пухлин і захворювань іншої природи;

Згр.- використовується для уточнення розповсюдження пухлинного процесу;

Ігр.- анамнез, огляд, об'єктивне обстеження;

2гр.- гінекологічне обстеження, зондування матки, кольпоскопія, кольпомікроскопія, цервікоскопія, гістероскопія, цитологічний метод, лапороскопія, ультразвукова томографія, гістологічне дослідження, гістерографія;

Згр.- ендоскопічні методи, рентгенографія тазу, тазова ангіографія, комп'ютерна томографія, діагностична лапоротомія, радіоімунне дослідження. II. Рак вульви - (зовнішніх статевих органів) є самою рідкою локалізацією

злоякісних пухлин жіночих статевих органів. Частота захворювання 2,2-

8%, частіше зустрічається у жінок старше 60 років. Перше місце по

локалізації займають великі статеві губи і клітор, друге - малі статеві

губи, третє - бартоліневі залози, сечовивідний канал.

Виділяють екзофітну форму, коли ракова пухлина має вид вузла, ендофітну - з утворенням кратеровидної виразки зі щільними краями, дифузну форму - щільний дифузний інфільтрат.

Розрізняють 4 стадії розповсюдження раку вульви:

I ст.- пухлина в діаметрі до 2см в діаметрі, обмежена вульвою;

II ст.- пухлина більше 2 см в діаметрі, обмежена вульвою;

III ст.- пухлина любого розміру, яка розповсюджена на піхву і/або на нижню третину уретри і/або на анус. Є метастази в пахвинно-стегнові лімфовузли;

IV ст.- пухлина будь розміру розповсюдження з віддаленими метастазами.

По гістологічній будові рак вульви може бути плоскоклітинним орговіваючим, неорговіваючим, базальноклітинними, аденокарциномою, меланобластомою.

Клініка і діагностика

Скарги на болючу пухлину в ділянці промежини, гнійні або кров'яні виділення, подразнення, свербіж вульви. При проростанні пухлини в сусідні тканини болі в крижах, утруднення сечовиділення, кахексія.

Діагностика - огляд зовнішніх статевих органів, огляд в дзеркалах, цитологічне обстеження, біопсія з гістологічними дослідженням, лімфографія.

При І-ІП стадіях - розширене видалення вульви та пахвинних лімфовузлів. Через 2-3 тижні променева терапія. Променева терапія сумісно з хіміотерапією використовується у хворих з І-ІП стадіями при протипоказаннях до хірургічного лікування та у хворих з IV стадією.

Рак піхви може бути первинним та метастатичними (вторинним). Первинний рак піхви складає 1 -2%.

В більшості випадків рак піхви є вторинним, це перехід злоякісного процесу з шийки матки і тіла матки на стінку піхви. Первинний рак вражає частіше передню стінку, особливо в задньому склепінні, потім бокові і рідше передню стінку. Метастатичний рак вражає в ділянці склепінь і нижній третині.

Розрізняють екзофітну форму росту, коли пухлина представлена папілярними розростаннями, які нагадують кольорову капусту, і ендофітну форму, коли пухлинний процес проростає сусідні тканини, інфільтруючи їх.

По гістологічній будові частіше це є плоскоклітинний рак з схильністю до ороговіння і рідко аденокарциномою.

Класифікація раку піхви:

0 ст.- преінвазивна карцинома (внутрішньоепітеліальний рак);

1 ст.- пухлина діаметром 2 см, яка проростає не глибше підслизового

шару, регіональні метастази не визначаються;

II ст.- пухлина більше 2 см в діаметрі з також глибиною інвазії або

пухлина менших розмірів з паравагінальним інфільтратом, не розповсюджується до стінок тазу, регіональні метастази не визначаються;

III ст.- пухлина любого розміру з паравагінальним інфільтратом, розповсюджується до стінок тазу, з рухомими регіонарними метастазами;

IV ст.- пухлина любого розміру, проростає сусідні органи (слизову оболонку уретри, сечового міхура, прямої кишки) і тканини (промежину, кістки тазу) з фіксованими регіонарними метастазами або віддаленими метастазами.

Клініка і діагностика.

На ранніх стадіях перебіг безсимптомний. В подальшому з'являються білі, спонтанні або контактні сукровичні виділення із статевих шляхів. По мірі росту пухлини приєднуються болі в ділянці лобка, крижах і пахвинних ділянках, порушуються функції сусідніх органів.

-біопсія з гістологічним дослідженням;

При лікуванні 0 стадії використовують кріодеструкцію, терапію вуглекислотним лазарем, хірургічне висічення в межах здорової тканини. Променева терапія залишається основним методом лікування. Рак шийки матки(РШМ) - одна з найбільш частих злоякісних пухлин жіночої репродуктивної системи. В патогенезі РШМ основну роль відіграють екзогенні фактори. Серед них головними рахуються віруси папіломи людини. Не виключається також вірус герпеса 2 типу ті ін. інфекційні агенти.

Факторами ризику РШМ є:

-ранній початок статевого життя;

-рання перша вагітність;

-велика кількість статевих партнерів;

-венеричні захворювання в анамнезі;

-низька статева гігієна;

-довготривалий прийом оральних контрацептивів;

Гістологічно рак представлений плоскоклітинним раком(85-95%) і аденокарциномою (5-15%). РШМ може бути екзофітним та ендофітним (рідше).

0 ст.- рак іп 5ІШ;

Іст.- пухлина обмежена шийкою матки;

Іа ст.- мікроінвазивний рак шийки матки, який розділяється:

Іаі-глибина інвазії не більше 3 мм;

Іа2 -глибина інвазії від 3 до 5 мм при діаметрі пухлини 7-10 мм

16 ст.- інвазивний рак шийки матки (глибина інвазії

  • >

Злоякісні новоутворення в гінекології реферат

І рівень і структура смертності від злоякісних новоутворень знаходяться в тісній залежності від статі і віку. У чоловіків у структурі смертності перше місце займає рак органів дихання, друге — рак шлунку і третє — стравоходу. У жінок: перше місце — рак шлунку, друге — молочної залози, третє — рак шийки матки. Смертність від раку в чоловіків значно вище, ніж у жінок. Показники смертності від злоякісних новоутворень інтенсивно ростуть зі збільшенням віку, що відбиває вікові особливості захворюваності.

Більш високий рівень смертності чоловіків як у цілому, так і в окремих вікових групах (за винятком тридцятирічних) пояснюється насамперед більш високим рівнем захворюваності раком чоловіків, а головне, тим, що в чоловіків частіше, ніж у жінок зустрічається рак внутрішніх органів: стравоходу (у 2 рази частіше), шлунка, трахеї, легень (у 7,2 рази частіше), тобто таких локалізацій, де рання діагностика до сьогодняшнього часу представляє серйозних труднощів. У жінок значну частину складають пухлини молочної залози, статевих органів, тобто локалізацій, при яких мається більший шанс своєчасного виявлення.

Великий інтерес являє питання про динаміку смертності від злоякісних новоутворень. Смертність від таких захворювань за даними ВІЗ росте повсюдно.

Однак більшість учених, що займаються питаннями епідеміології злоякісних новоутворень, вважають, що при аналізі динаміки смертності від таких захворювань необхідно враховувати три обставини:

1. За 60—70 років в усьому світі сильно просунулася якість діагностики рака; з'явилася достатня кількість фахівців-онкологів, якісні зміни відбулися в гістологічному, рентгенологічному дослідженні пухлин;

2. Удосконалився статистичний облік таких захворювань;

3. Відбулася зміна вікової структури населення убік його постаріння. Рівень смертності від раку жінок у віці 60—70 років у 50—60 разів вище, а в чоловіків такого віку в 100—115 разів вище чим в особ у віці до 30 років. Стандартизовані за віком показники смертності від раку за останні роки у світі в чоловіків стабілізувалися. З усіх показників раку не попадають у цю закономірність рак органів дихання. Рак легень має виражену тенденцію до росту й у рівні захворюваності й у смертності. Збільшення поширеності рака легень усі дослідники і практичні лікарі зв'язують з поширенням паління.

Виклад соціально-гігієнічної проблеми злоякісних новоутворень ми почали з питанням смертності по двох причинах: 1-я — щоб підкреслити гостроту проблеми;

2-я — незважаючи на підвищення рівня прижиттєвої діагностики зведення про смертність більш точні, чим про захворюваність.

У нашій країні реєстрація злоякісних новоутворень виробляється з 1939 р. у містах, де працювали лікарі-онкологи, а з 1953 р. — повсюдно. Число хворих із уперше встановленим діагнозом росте: по Україні динаміка захворюваності злоякісними захворюваннями виглядає в такий спосіб <на 100000 населення): 1980 — 231,5, 1987 - 260,0, 1991 - 266, 1993 - 276, 1994 - 280, 1995 — 278. Чоловіка страждають раком помітно частіше (328 на 100000), чим жінки (267 на 100000). Розрізняється і структура по локалізації виявленого раку. Так у 1992 р. у Росії в чоловіків 1-і місце (31,1%) займає рак легень, 2-е-шлунку (18,1%), 3-і — губи, язика і гортані (6,5%). У жінок 1-і місце займав рак молочної залози (19,7%), 2-і — шлунка (13,7%), 3-і — рак шийки матки (8,4%). У сумі усі локалізації раку жіночих статевих органі» (шейки матки — 8,4%, тіла матки — 6,6% і яєчників — 6,3%) складають 21,3%.

У відношенні збільшення захворюваності рака багато дослідників висувають майже ті ж доведення, що і при аналізі динаміки смертності. Зовсім виразно можна говорити про ріст захворюваності рака органів дихання й у якомусь ступені — молочної залози і гемобластозами. Спостерігається тенденція до зниження захворюваності раком губи, стравоходу і шлунка.

Якщо у відношенні захворюваності (числа знову виявлених хворих) раком варто говорити обережно, то у відношенні поширеності можна впевнено говорити про тенденцію до росту цього показника. Нехай невеликі, скромні, але якісь досягнення при лікуванні злоякісних новоутворень (особливо деяких локалізацій) є. Тому число хворих збільшується, якщо в Україні в 1980 р. було зареєстровано 1318 тис. хворих, то в 1985 р. 1546 тис., у 1989 р.— 1645 тис. Практично 50% хворих живуть більш 5 років,

Величезну роль у позитивному рішенні проблеми злоякісних новоутворень відіграє раннє виявлення захворювання. Від цього залежить результат усієї медичному допомоги. У справі боротьби зі злоякісними новоутвореннями величезне значення має правильна організація медичної допомоги. Очолює цю роботу Український онкологічний науковий центр (м. Київ), до складу якого входять три інститута: інститут канцерогенезу, інститут експериментальної діагностики і терапії й інститут клінічної онкології. У ряді регіонів маються науково-дослідні онкологічні інститути. Головною ланкою в здійсненні спеціалізованої допомоги є онкологічні диспансери. Такі диспансери, що роблять усі види спеціалізованої допомоги в тому числі, і стаціонарної допомоги, організовані в обласних центрах і великих містах. При центральних районних лікарнях, в інших містах і в міських районних поліклініках організовані онкологічні диспансерні чи відділення кабінети. На будь-якій території роботи з онкологічними хворими ведеться диспансерним методом. Онкологічні диспансери мають наступні задачі:

- організація раннього виявлення хворих,

-висококваліфіковане і спеціалізоване лікування,

-організаційно-методичний посібник з питань онкології всіма лікувально-профілактичними установами на території діяльності диспансеру,

- упровадження найбільш ефективних методів діагностики і лікування раку в практику лікувальних установ,

- контроль за лікуванням хворих у лікувальних установах,

-вивчення й аналіз випадків пізнього виявлення хворих. Усі контингенти онкологічних хворих, що підлягають диспансеризації поділяють на наступні групи обліку:

1а — хворі з підозрою на рак;

2 — хворі, що підлягають спеціалізованому лікуванню;

2а — хворі, що підлягають радикальному лікуванню;

3 — практично здорові;

4 — хворі в запущеній стадії, що вимагають паліативного лікування.

Онкологічні диспансери є ведучими, але не єдиними установами в лікуванні онкологічних хворих. Незважаючи на відомі досягнення в області лікування онкологічних хворих більший успіх досягається там, де має місце раннє виявлення таких хворих, а це можливо лише при активній участі всіх лікувально-профілактичних установ і насамперед поліклінік. Для раннього виявлення злоякісних новоутворень мається дві можливості:

1. Особлива онкологічна настереженість не тільки всіх лікарів будь-якої спеціальності, але і населення;

2. Профілактичні огляди, у першу чергу цільові огляди широких контингентів населення. Правда, варто визнати, що дотепер ефективність таких оглядів залишає бажати багато кращого.

Обов'язковим розділом роботи з онкологічними хворими будь-якої лікувальної установи є аналіз запущених випадків виявлення рака. Вивчення причин пізнього виявлення таких хворих свідчить, що в 40—45% такими причинами є пізніше звертання хворого за медичною допомогою, 35—40% — це сховане, асимптоматическое плин захворювання, а до 20% усіх пізніх випадків виявлення хвороби лежить на совісті лікарів — це неправильна діагностика. Важливим показником роботи з онкологічними хворими є показник однорічної летальності, тобто смерті хворих раком у перший же рік виявлення захворювання (на 100 хворих). У Україні в середньому в 1985 р. цей показник складав Э8,7%, у 1986 р. 37,7%. При різних локалізаціях рака, природно, цей показник має широкі коливання: у 1-й рік після узяття на облік умирає до 59% хворих раком стравоходу, 55% — раком легень, 11,5% — молочної залози.

Існують два основних принципи профілактики рака:

1 — вивчення канцерогенних речовин і усунення контакту людини з ними. Тут має значення ліквідація професійних шкідливостей на виробництві, заходу проти забруднення навколишнього середовища, строгий санітарно-гігієнічний контроль води і продуктів харчування. 2 — раннє виявлення і радикальне лікування передопухолевих захворювань, тому що як говорять онкологи: «Без пребійка немає рака». Реалізації цього принципу повинні відповідати масові медичні профілактичні огляди і зростання онкологічної пильності. Повинна бути поставлена на новий якісний рівень санітарно-просвітня робота серед населення.

Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...
Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...
Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…
Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...
Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...